- поотруюваний
- -а, -е, зазвичай мн.Дієприкм. пас. мин. ч. до поотруювати. || поотру́ювано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
поотруюваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови